панно
ПАННО́, невідм., с.
1. Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни.
Соколов глянув на стіну. На добру сотню метрів тяглося величезне мозаїчне панно. Його було складено з шматочків фарфору (Собко, Запорука.., 1952, 35);
Великий інтерес викликає в учнів виготовлення декоративних і наукових панно і настінних гербаріїв з сухих квітів і листя (Гурток "Умілі руки..", 1955, 142).
2. Частина стіни або стелі, обрамлена орнаментом чи ліпленням і звичайно заповнена живописним зображенням або скульптурним рельєфом.
Вдало вирішене декоративне оформлення вестибюля. Панно двох великих залів, розташованих по його обидва боки, мають самостійне і навіть домінуюче художнє значення (Мист., 3, 1965, 33).
Словник української мови (СУМ-11)