панно
ПАННО́, невідм., с.
1. Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни.
Соколов глянув на стіну. На добру сотню метрів тяглося величезне мозаїчне панно. Його було складено з шматочків фарфору (В. Собко);
Великий інтерес викликає в учнів виготовлення декоративних і наукових панно і настінних гербаріїв з сухих квітів і листя (з наук.-попул. літ.).
2. Частина стіни або стелі, обрамлена орнаментом чи ліпленням і звичайно заповнена живописним зображенням або скульптурним рельєфом.
Вдало вирішене декоративне оформлення вестибюля. Панно двох великих залів, розташованих по його обидва боки, мають самостійне і навіть домінуюче художнє значення (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)