Орфографічний словник української мови

паньматіночка

паньма́тіночка

іменник жіночого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. паньматіночка — -и, ж., заст. Пестл. до паньматка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. паньматіночка — ПАНЬМА́ТІНОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паньма́тка. – Поможи, паньматіночко! – та беркиць їй у ноги, та аж плаче та просить, щоб не дала [відьма] йому не своєю смертю пропасти (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
  3. паньматіночка — ПАНЬМА́ТІНОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паньма́тка. — Поможи, паньматіночко! — та беркиць їй у ноги, та аж плаче та просить, щоб не дала [відьма] йому не своєю смертю пропасти (Кв.-Осн., II, 1956, 191).  Словник української мови в 11 томах