Словник української мови у 20 томах

паньматіночка

ПАНЬМА́ТІНОЧКА, и, ж., заст.

Пестл. до паньма́тка.

– Поможи, паньматіночко! – та беркиць їй у ноги, та аж плаче та просить, щоб не дала [відьма] йому не своєю смертю пропасти (Г. Квітка-Основ'яненко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. паньматіночка — паньма́тіночка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. паньматіночка — -и, ж., заст. Пестл. до паньматка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паньматіночка — ПАНЬМА́ТІНОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паньма́тка. — Поможи, паньматіночко! — та беркиць їй у ноги, та аж плаче та просить, щоб не дала [відьма] йому не своєю смертю пропасти (Кв.-Осн., II, 1956, 191).  Словник української мови в 11 томах