паньматіночка
ПАНЬМА́ТІНОЧКА, и, ж., заст.
Пестл. до паньма́тка.
– Поможи, паньматіночко! – та беркиць їй у ноги, та аж плаче та просить, щоб не дала [відьма] йому не своєю смертю пропасти (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)