паразитуючий

паразиту́ючий 1

дієприкметник

від: паразитува́ти

паразиту́ючий 2

прикметник

який має властивості паразита

Значення в інших словниках

1. паразитуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до паразитувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. паразитуючий — ПАРАЗИТУ́ЮЧИЙ, а, е. Який паразитує на кому-, чому-небудь. Посівам льону великої шкоди завдає повитиця Це – квіткова паразитуюча рослина (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. паразитуючий — ПАРАЗИТУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до паразитува́ти; // У знач. прикм. Посівам льону великої шкоди завдає повитиця.. Це — квіткова паразитуюча рослина (Ол. та ефір. культ., 1956, 109).  Словник української мови в 11 томах