1. Орфографічний словник української мови

паразитуючий

паразиту́ючий 1

дієприкметник

від: паразитува́ти

паразиту́ючий 2

прикметник

який має властивості паразита

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паразитуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до паразитувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. паразитуючий — ПАРАЗИТУ́ЮЧИЙ, а, е. Який паразитує на кому-, чому-небудь. Посівам льону великої шкоди завдає повитиця Це – квіткова паразитуюча рослина (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. паразитуючий — ПАРАЗИТУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до паразитува́ти; // У знач. прикм. Посівам льону великої шкоди завдає повитиця.. Це — квіткова паразитуюча рослина (Ол. та ефір. культ., 1956, 109). Словник української мови в 11 томах