1. Великий тлумачний словник сучасної мови

паразитуючий

паразиту́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до паразитувати.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паразитуючий — паразиту́ючий 1 дієприкметник від: паразитува́ти паразиту́ючий 2 прикметник який має властивості паразита Орфографічний словник української мови
  2. паразитуючий — ПАРАЗИТУ́ЮЧИЙ, а, е. Який паразитує на кому-, чому-небудь. Посівам льону великої шкоди завдає повитиця Це – квіткова паразитуюча рослина (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. паразитуючий — ПАРАЗИТУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до паразитува́ти; // У знач. прикм. Посівам льону великої шкоди завдає повитиця.. Це — квіткова паразитуюча рослина (Ол. та ефір. культ., 1956, 109). Словник української мови в 11 томах