парно

па́рно 1

прислівник

від: па́рний

незмінювана словникова одиниця

па́рно 2

присудкове слово

душно

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. парно — I Присл. до парний. II Присл. до парний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. парно — ПА́РНО¹. Присл. до па́рний. Після кожного куплета виконавці пританцьовували парно: дама пливла у томному аргентинському танго, а кавалер відламував круг неї навприсядки гопака (Ю. Смолич). ПА́РНО². у знач. пред. Темно, душно, парно, як буває душно і парно літньої ночі перед дощем (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. парно — ПА́РНО¹. Присл. до па́рний. Після кожного куплета виконавці пританцьовували парно: дама пливла у томному аргентінському танго, а кавалер відламував круг неї навприсядки гопака (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 283). ПА́РНО². Присл. до па́рний; // у знач.  Словник української мови в 11 томах
4. парно — Парно нар. Душно, парно.  Словник української мови Грінченка