парно
па́рно 1
прислівник
від: па́рний
незмінювана словникова одиниця
па́рно 2
присудкове слово
душно
незмінювана словникова одиниця
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парно — I Присл. до парний. II Присл. до парний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парно — ПА́РНО¹. Присл. до па́рний. Після кожного куплета виконавці пританцьовували парно: дама пливла у томному аргентинському танго, а кавалер відламував круг неї навприсядки гопака (Ю. Смолич). ПА́РНО². у знач. пред. Темно, душно, парно, як буває душно і парно літньої ночі перед дощем (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- парно — ПА́РНО¹. Присл. до па́рний. Після кожного куплета виконавці пританцьовували парно: дама пливла у томному аргентінському танго, а кавалер відламував круг неї навприсядки гопака (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 283). ПА́РНО². Присл. до па́рний; // у знач. Словник української мови в 11 томах
- парно — Парно нар. Душно, парно. Словник української мови Грінченка