парно

па́рно

I

Присл. до парний.

II

Присл. до парний.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парно — па́рно 1 прислівник від: па́рний незмінювана словникова одиниця па́рно 2 присудкове слово душно незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. парно — ПА́РНО¹. Присл. до па́рний. Після кожного куплета виконавці пританцьовували парно: дама пливла у томному аргентинському танго, а кавалер відламував круг неї навприсядки гопака (Ю. Смолич). ПА́РНО². у знач. пред. Темно, душно, парно, як буває душно і парно літньої ночі перед дощем (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. парно — ПА́РНО¹. Присл. до па́рний. Після кожного куплета виконавці пританцьовували парно: дама пливла у томному аргентінському танго, а кавалер відламував круг неї навприсядки гопака (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 283). ПА́РНО². Присл. до па́рний; // у знач. Словник української мови в 11 томах
  4. парно — Парно нар. Душно, парно. Словник української мови Грінченка