Орфографічний словник української мови

паріс

па́ріс

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. паріс — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – троянський царевич, який виділявся силою і вродою. 2》 перен. Вродливий, зніжений молодик-спокусник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. паріс — ПАРІ́С, а, ч. 1. У давньогрецькій міфології – син царя Трої Пріама. Паріс підніс золоте яблуко з написом “Найвродливішій” Афродиті, котра присудила йому за це кохання найпрекраснішої жительки землі – Єлени, дружини спартанського царя Менелая (з наук.  Словник української мови у 20 томах
  3. паріс — парі́с (грец. Πάρυς) 1. У давньогрецькій міфології троянський царевич, якого нібито кинули батьки і вигодувала ведмедиця. Виділявся силою і вродою. За допомогою Афродіти П. викрав дружину спартанського царя Олену, що стало приводом для троянської війни.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Паріс — Парі́с, -са, -сові (гр. ім’я)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)