Орфографічний словник української мови

пахкання

па́хкання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пахкання — -я, с. Дія за знач. пахкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пахкання — ПА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. па́хкати. З-за стіни контори у двір з гуркотом і пахканням влетіла і зразу стала, мов підтята, півторатонка (І. Рябокляч); Старий Єгор і зовсім замовк, відповідаючи на людську мову пахканням [з] чорної-пречорної люльки (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. пахкання — ПА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. па́хкати. З-за стіни контори у двір з гуркотом і пахканням влетіла і зразу стала, мов підтята, півторатонка (Ряб., Золототисячник, 1948, 99); Старий Єгор і зовсім замовк, відповідаючи на людську мову пахканням [з] чорної-пречорної люльки (Ю. Янов., II, 1954, 158).  Словник української мови в 11 томах