Орфографічний словник української мови

пахучо

паху́чо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пахучо — Присл. до пахучий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пахучо — ПАХУ́ЧО. Присл. до паху́чий. На кожному крилі [городу] росло по великій груші, старій, дрімучій, груші щовесни цвіли помолодечому густо й пахучо, а під осінь і восени обсипали додолу такий грушкопад цукристих дичок...  Словник української мови у 20 томах
  3. пахучо — ПАХУ́ЧО. Присл. до паху́чий; // у знач. присудк. сл. Було свіжо, пахучо й тепло… (Вовчок, І, 1955, 346).  Словник української мови в 11 томах