певнісінько —
Присл. до певнісінький. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
певнісінько —
ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький. Відповідає він певнісінько (із журн.); // у знач. пред. А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
певнісінько —
ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький; // у знач. присудк. сл. А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (Фр., II, 1950, 132).
Словник української мови в 11 томах