певнісінько

ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький;

// у знач. присудк. сл.

А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (Фр., II, 1950, 132).

Значення в інших словниках

1. певнісінько — певні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. певнісінько — Присл. до певнісінький. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. певнісінько — ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький. Відповідає він певнісінько (із журн.); // у знач. пред. А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах