певнісінько

певні́сінько

Присл. до певнісінький.

|| у знач. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. певнісінько — певні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. певнісінько — ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький. Відповідає він певнісінько (із журн.); // у знач. пред. А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. певнісінько — ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький; // у знач. присудк. сл. А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (Фр., II, 1950, 132).  Словник української мови в 11 томах