Орфографічний словник української мови

пеньковий

пенькови́й

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пеньковий — -а, -е. Прикм. до пень 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пеньковий — ПЕНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до пень 1. Нема лісу. Де росли столітні дуби, там влітку зеленіє жалюгідна пенькова порость, а взимку невтримно гуляє хуртовина (В. Гжицький); Вік окремого дерева визначають на пеньковому зрізі за річними кільцями (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. пеньковий — ПЕНЬКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до пень 1. Нема лісу. Де росли столітні дуби, там влітку зеленіє жалюгідна пенькова порость, а взимку невтримно гуляє хуртовина (Гжицький, Вел.  Словник української мови в 11 томах
  4. пеньковий — Пенько́вий, -а, -е Пѣнковый. Пенькова люлька. Св. Л. 260.  Словник української мови Грінченка