переговірник

перегові́рник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. переговірник — переговорник, -а, ч. 1》 заст.Той, хто веде переговори. 2》 розм. Пристрій для переговорів (напр. селектор).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. переговірник — ПЕРЕГОВІ́РНИК, а, ч., розм. Той, хто веде переговори. Схоже, посол вирішив злегка натиснути на українських переговірників...  Словник української мови у 20 томах