переговірник

перегові́рник

переговорник, -а, ч.

1》 заст.Той, хто веде переговори.

2》 розм. Пристрій для переговорів (напр. селектор).

Значення в інших словниках

1. переговірник — перегові́рник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. переговірник — ПЕРЕГОВІ́РНИК, а, ч., розм. Той, хто веде переговори. Схоже, посол вирішив злегка натиснути на українських переговірників...  Словник української мови у 20 томах