переговірник
ПЕРЕГОВІ́РНИК, а, ч., розм.
Той, хто веде переговори.
Схоже, посол вирішив злегка натиснути на українських переговірників, що “забарилися” спільно зі своїми російськими колегами в процесі деталізації підписаних 7 жовтня у Кишиневі українсько-російських угод, котрі передбачають створення міжнародного консорціуму з питань управління українською газотранспортною системою (з газ.);
Проблеми переговірників.
Словник української мови (СУМ-20)