перегортати

перегорта́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. перегортати — (обертати) перекидати, перевертати, повертати; (сторінки) гортати; (у пам'яті) ПЕРЕБИРАТИ; (удвоє) згинати, перегинати; перегортувати.  Словник синонімів Караванського
2. перегортати — див. гребти; розворушувати  Словник синонімів Вусика
3. перегортати — -аю, -аєш і рідше перегортувати, -ую, -уєш, недок., перегорнути, -орну, -орнеш, док., перех. 1》 Повертати, перекидати що-небудь з одного боку на інший.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перегортати — ПЕРЕГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше ПЕРЕГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГОРНУ́ТИ, орну́, о́рнеш, док., що. 1. Повертати, перекидати що-небудь з одного боку на другий. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. перегортати — ВОРУШИ́ТИ (злегка переміщати що-небудь, посувати, міняти положення); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (спідньою частиною догори); ПЕРЕГОРТА́ТИ (що-небудь легке); ШУРУВА́ТИ спец. (перемішувати в топці паливо). Морська вода ворушить колоду на піску (Ю.  Словник синонімів української мови
6. перегортати — ПЕРЕГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше ПЕРЕГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГОРНУ́ТИ, орну́, о́рнеш, док., перех. 1. Повертати, перекидати що-небудь з одного боку на другий. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю.  Словник української мови в 11 томах
7. перегортати — Перегорта́ти, -та́ю, -єш сов. в. перегорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Переворачивать, перевернуть на другую сторону. 2) Перелистывать, перелистать. Левиц. Пов. 225, 267. Перегорнув усю книгу, — не знайшов. 3) Мѣшать, помѣшать въ печи. Перегорнув у печі вогонь. Ком. II. 50.  Словник української мови Грінченка