перегортати
ВОРУШИ́ТИ (злегка переміщати що-небудь, посувати, міняти положення); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (спідньою частиною догори); ПЕРЕГОРТА́ТИ (що-небудь легке); ШУРУВА́ТИ спец. (перемішувати в топці паливо). Морська вода ворушить колоду на піску (Ю. Яновський); Взяла (Уляна) граблі і пішла ворушити сіно (Григорій Тютюнник); Чую я — не спиться моєму парубкові: то сіно перевертає, то зітхає (Марко Вовчок); В кутку хтось шелестів, неначе перегортав солому (І. Нечуй-Левицький); Кочегар Ваня став шурувати в топці (О. Донченко).
ПЕРЕБИРА́ТИ (речі, папери і т. ін., шукаючи що-небудь або упорядковуючи); ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ рідше) (перев. папери, книжки); ВОРУШИ́ТИ, ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ (перев. у пошуках чогось); ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕРИВА́ТИ розм. (у поспіху, необережно); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (перев. із сл. догори ногами, догори дном, до дна тощо — шукаючи що-небудь). — Док.: перебра́ти, перегорну́ти, переворуши́ти, переки́дати, перери́ти, переверну́ти. Петруня сідає, перебирає газети, знаходить потрібну, читає (С. Васильченко); Хлопець перегортає своє багатство, доповнює його двома книжками й неохоче замикає ящик (В. Козаченко); Підходить (Острожин) до стола й починає ворушити газети (Леся Українка); Степаниді Петрівні довелося переворушити всі свої старі запаси ниток і ганчірок у пошуках кількох ниточок червоної шерсті (В. Собко); Перекидали усе в скрині, а намиста нема! (І. Нечуй-Левицький); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери (М. Стельмах); Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала (Марко Вовчок).
ПЕРЕВЕРТА́ТИ (з одного боку на другий, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИ, ОБЕРТА́ТИ, ВИВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИ (котячи). — Док.: переверну́ти, поверну́ти, оберну́ти, ви́вернути, переки́нути, перегорну́ти, перекрути́ти, перекоти́ти. Онися перевернула матерію на другий бік і пересвідчилась, що матерія була на лице (І. Нечуй-Левицький); — На хоч п'ятака, все рівно. — Дід повернув руку малого, положив п'ятака (Панас Мирний); Довго розглядала Хима той п'ятизлотник, обертаючи його на всі боки (М. Коцюбинський); Син ухопився за полудрабок і давай перекидати воза (І. Нечуй-Левицький); Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння (Ю. Яновський); Сиплять (ковалі) вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б'ють, крутять, перекручують на ковадлі (С. Скляренко); Тієї ночі Дарка переверталася з боку на бік, начебто хто бочку перекочував (Ірина Вільде).
ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ рідше) (аркуші), ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ГОРТА́ТИ розм., ГОРНУ́ТИ діал. — Док.: перегорну́ти, переверну́ти, переки́нути, погорта́ти. Надя шелестіла сторінками принесеної книги, перегортала їх (Д. Ткач); Почнеш було псавтир (псалтир) перевертати.., Та й об якимсь було почнеш читать Сократі (П. Гулак-Артемовський); Він сидів в свята під гіллястою грушею, дуже рідко перекидаючи товсті й здорові листки "Печерського Патерика" (І. Нечуй-Левицький); Він довго гортав заяложеного розмовника, нарешті відшукав потрібну фразу (В. Кучер); Бере (Храпко) книжку й, горнучи листки, шукає (Панас Мирний).
ПЕРЕГЛЯДА́ТИ (вибірково, побіжно читати), ПЕРЕДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ розм., ПЕРЕЗИРА́ТИ діал.; ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ) (книжку, журнал). — Док.: перегля́нути (перегля́діти), передиви́тися, прогля́нути, продиви́тися, пробі́гти, перебі́гти, перегорну́ти. Вчора по обіді я вже могла тільки лежать на кушетці і півсонними очима переглядать (властиве, не читать) французькі журнали (Леся Українка); За день до мого од'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки (С. Васильченко); — Я пішов до кімнати. Почав проглядати конспект (Є. Кравченко); За столом майор Ніна Славіна продивляється німецьку газету (В. Собко); Лариса Петрівна швидко розірвала конверт, пробігла очима лист (М. Олійник); Михайло пожадливо перебігав газетні шпальти. Прочитав те оголошення раз, вдруге (Ю. Збанацький); За той час перезирав (Євгеній) газету (І. Франко); Вчора Тарас знову перегортав складену Маркевичем п'ятитомну "Історію України" (О. Іваненко).
Словник синонімів української мови