перегорілий

перегорі́лий 1

дієприкметник

від: перегоріти

перегорі́лий 2

прикметник

який закінчив горіти; який зіпсувався від горіння; який став перегаром

Значення в інших словниках

1. перегорілий — [пеиреигоур’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
2. перегорілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до перегоріти. 2》 у знач. прикм.Який закінчив, перестав горіти. 3》 у знач. прикм. Який зіпсувався від надмірного нагрівання, довгого горіння. 4》 у знач. прикм. Який став перегаром. || Такий, у якому чути запах перегару.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перегорілий — ПЕРЕГОРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який закінчив, перестав горіти. Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний); На столику у фарфоровому позлоченому зільничку – жмут темних, мов на уголь перегорілих, рож... (С.  Словник української мови у 20 томах
4. перегорілий — ПЕРЕГОРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до перегорі́ти. На столику у фарфоровому позлоченому зільничку — жмут темних, мов на уголь перегорілих, рож… (Вас., II, 1959, 60). 2. у знач. прикм. Який закінчив, перестав горіти.  Словник української мови в 11 томах