Словник української мови в 11 томах

перегорілий

ПЕРЕГОРІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до перегорі́ти.

На столику у фарфоровому позлоченому зільничку — жмут темних, мов на уголь перегорілих, рож… (Вас., II, 1959, 60).

2. у знач. прикм. Який закінчив, перестав горіти.

Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Мирний, І, 1954, 341).

3. у знач. прикм. Який зіпсувався від надмірного нагрівання, довгого горіння.

Пошкоджені вимикачі, патрони, розетки, ізолятори треба негайно заміняти новими; те саме стосується і перегорілих ламп (Монтаж і ремонт.., 1956, 155);

Там, де баби кричали похриплими голосами: "Сластьони, сластьони!", тхнуло перегорілою олією (Панч, На калин. мості, 1965, 21).

4. у знач. прикм. Який став перегаром.

Здавалося [Орисі], начебто.. вона вже сидить за кермом трактора. Навіть.. вловлювала запах перегорілого гасу (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 42);

Канушевич почув разом із сміхом гіркий, неприємний запах перегорілої горілки (Коцюба, Нові береги, 1959, 328);

// Такий, у якому чути запах перегару.

Війнуло звідти [з бункера] на бійців тяжким перегорілим повітрям, немов видихнутим з єдиних людських легенів (Гончар, III, 1959, 254).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. перегорілий — перегорі́лий 1 дієприкметник від: перегоріти перегорі́лий 2 прикметник який закінчив горіти; який зіпсувався від горіння; який став перегаром  Орфографічний словник української мови
  2. перегорілий — [пеиреигоур’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
  3. перегорілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до перегоріти. 2》 у знач. прикм.Який закінчив, перестав горіти. 3》 у знач. прикм. Який зіпсувався від надмірного нагрівання, довгого горіння. 4》 у знач. прикм. Який став перегаром. || Такий, у якому чути запах перегару.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перегорілий — ПЕРЕГОРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який закінчив, перестав горіти. Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний); На столику у фарфоровому позлоченому зільничку – жмут темних, мов на уголь перегорілих, рож... (С.  Словник української мови у 20 томах