перегорілий

перегорі́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до перегоріти.

2》 у знач. прикм.Який закінчив, перестав горіти.

3》 у знач. прикм. Який зіпсувався від надмірного нагрівання, довгого горіння.

4》 у знач. прикм. Який став перегаром.

|| Такий, у якому чути запах перегару.

Значення в інших словниках

1. перегорілий — перегорі́лий 1 дієприкметник від: перегоріти перегорі́лий 2 прикметник який закінчив горіти; який зіпсувався від горіння; який став перегаром  Орфографічний словник української мови
2. перегорілий — [пеиреигоур’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
3. перегорілий — ПЕРЕГОРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який закінчив, перестав горіти. Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний); На столику у фарфоровому позлоченому зільничку – жмут темних, мов на уголь перегорілих, рож... (С.  Словник української мови у 20 томах
4. перегорілий — ПЕРЕГОРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до перегорі́ти. На столику у фарфоровому позлоченому зільничку — жмут темних, мов на уголь перегорілих, рож… (Вас., II, 1959, 60). 2. у знач. прикм. Який закінчив, перестав горіти.  Словник української мови в 11 томах