переконаний —
ПЕРЕКОНАНИЙ – ПЕРЕКОНЛИВИЙ Переконаний. Дієприкм. від переконати; у знач. прикм. -– який має тверді переконання. – Я був глибоко переконаний в перемозі й переміг його (О.
Літературне слововживання
переконаний —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до переконати. 2》 у знач. прикм. Який має тверді, послідовні переконання. || Послідовний у своїх звичках, поглядах, уявленнях і т. ін.; закоренілий, непохитний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
переконаний —
ПЕРЕКО́НАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перекона́ти. Діда я, видимо, переконати не міг. Він то й потакував і згоджувався, безліч разів киваючи головою, але в душі був переконаний у справедливості існуючого ладу (Г.
Словник української мови у 20 томах
переконаний —
УПЕ́ВНЕНИЙ (ВПЕ́ВНЕНИЙ) у кому, чому, перев. з спол. що (який має тверде переконання щодо когось, чогось), ПЕРЕКО́НАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ (ПЕВЕН). В порядності Грицька Тимоха був упевнений, бо знав його змалку (А.
Словник синонімів української мови
переконаний —
Переко́наний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
переконаний —
ПЕРЕКО́НАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перекона́ти. Діда я, видимо, переконати не міг. Він то й потакував і згоджувався, безліч разів киваючи головою, але в душі був переконаний у справедливості існуючого ладу (Хотк.
Словник української мови в 11 томах