Орфографічний словник української мови

перекур

переку́р 1

іменник чоловічого роду

перерва

розм.

переку́р 2

іменник чоловічого роду

перевищення норми одержання спирту з сировини

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перекур — I -у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. II -у, ч., спец. Перевищення норми одержання спирту з певної кількості сировини. || Спирт, одержаний понад цю норму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перекур — ПЕРЕКУ́Р¹, у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. – Покурити б, – сказав хтось, ідучи за Чернишем ..  Словник української мови у 20 томах
  3. перекур — Переку́р, -ру; -ку́ри, -ку́рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перекур — ПЕРЕКУ́Р¹, у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. — Покурити б, — сказав хтось, ідучи за Чернишем..  Словник української мови в 11 томах