перекур

ПЕРЕКУ́Р¹, у, ч., розм.

Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити.

– Покурити б, – сказав хтось, ідучи за Чернишем .. Поблизу, врізаючись у висоту, пролягала якась порожня траншея, і Черниш дозволив зупинитись у ній на перекур (О. Гончар);

Перекур у косарів... Дим-димочок сизий Вгору хмаркою поплив, Простелився низом (В. Бичко).

ПЕРЕКУ́Р², у, ч., спец.

Перевищення норми одержання спирту з певної кількості сировини;

// Спирт, одержаний понад таку норму.

Одержати перекур.

Значення в інших словниках

1. перекур — переку́р 1 іменник чоловічого роду перерва розм. переку́р 2 іменник чоловічого роду перевищення норми одержання спирту з сировини  Орфографічний словник української мови
2. перекур — I -у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. II -у, ч., спец. Перевищення норми одержання спирту з певної кількості сировини. || Спирт, одержаний понад цю норму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перекур — Переку́р, -ру; -ку́ри, -ку́рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перекур — ПЕРЕКУ́Р¹, у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. — Покурити б, — сказав хтось, ідучи за Чернишем..  Словник української мови в 11 томах