перекур
ПЕРЕКУ́Р¹, у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити.
— Покурити б, — сказав хтось, ідучи за Чернишем.. Поблизу, врізаючись у висоту, пролягала якась порожня траншея, і Черниш дозволив зупинитись у ній на перекур (Гончар, III, 1959, 48);
Перекур у косарів… Дим-димочок сизий Вгору хмаркою поплив, Простелився низом (Бичко, Простота, 1963, 121).
ПЕРЕКУ́Р², у, ч., спец. Перевищення норми одержання спирту з певної кількості сировини;
// Спирт, одержаний зверх такої норми.
Словник української мови (СУМ-11)