Орфографічний словник української мови

переплетіння

переплеті́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. переплетіння — -я, с. 1》 розм. Те саме, що переплетення 2). 2》 Взаємне розташування ниток у тканинах, трикотажі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. переплетіння — ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. Те саме, що перепле́тення 2. Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. переплетіння — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн.  Словник синонімів української мови
  4. переплетіння — ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. розм. Те саме, що перепле́тення 2. Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (Коз.  Словник української мови в 11 томах