переплетіння

ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с.

1. Те саме, що перепле́тення 2.

Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (В. Козаченко);

Кохання – надто тонке переплетіння моральних естетичних почуттів (з газ.).

2. Взаємне розташування ниток у тканинах, трикотажі і т. ін.

Тканини виготовлені переплетінням, еластичніші і міцніші, ніж полотняні (з наук.-попул. літ.);

В народному орнаменті впродовж тисячоліть шліфувалась і вдосконалювалась пластична мова кольору та ліній, гармонійність і виразність переплетінь, символіка образів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. переплетіння — переплеті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. переплетіння — -я, с. 1》 розм. Те саме, що переплетення 2). 2》 Взаємне розташування ниток у тканинах, трикотажі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переплетіння — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн.  Словник синонімів української мови
4. переплетіння — ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. розм. Те саме, що перепле́тення 2. Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (Коз.  Словник української мови в 11 томах