переплетіння

ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с.

1. розм. Те саме, що перепле́тення 2.

Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (Коз., Сальвія, 1959, 70);

У складній ситуації, переплетінні новаторства і косності, винахідництва і застою думки, сміливості і боягузтва, комуністам цеху доводиться настійно вести свою лінію (Вол., Дні.., 1958, 164);

А скільки було написано і не друкувалось [до революції], гинуло, коли не в огні поліцейських каральних заходів, то просто — у вирі часу й складних переплетіннях життя (Ле, В снопі.., 1960, 328).

2. Взаємне розташування ниток у тканинах, трикотажі і т. ін.

З метою поліпшення якості виробів.. на комбінаті встановлено 12 котонних машин, на яких виробляються високоякісні жіночі панчохи з капронового шовку, що мають переплетіння, яке не дозволяє ниткам розпускатися (Роб. газ., 24.XI 1964, 4).

Значення в інших словниках

1. переплетіння — переплеті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. переплетіння — -я, с. 1》 розм. Те саме, що переплетення 2). 2》 Взаємне розташування ниток у тканинах, трикотажі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переплетіння — ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с. 1. Те саме, що перепле́тення 2. Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (В.  Словник української мови у 20 томах
4. переплетіння — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн.  Словник синонімів української мови