печатник —
-а, ч. 1》 іст. Той, на кого покладено відповідальність за збереження державної печатки; хоронитель печатки. 2》 Той, хто ставить клеймо на виробах, товарах. 3》 Друкар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
печатник —
ПЕЧА́ТНИК, а, ч. 1. іст. Той, на кого покладено відповідальність за збереження державної печатки; хоронитель печатки. На чолі княжого двору стояв двірський .. У XII ст. згадується печатник і покладник (спальник (з наук. літ.). 2. Той, хто ставить клеймо на виробах, товарах.
Словник української мови у 20 томах
печатник —
ПЕЧА́ТНИК, а, ч. 1. іст. Той, на кого покладено відповідальність за збереження державної печатки; хоронитель печатки. 2. Той, хто ставить клеймо на виробах, товарах.
Словник української мови в 11 томах