печатник
ПЕЧА́ТНИК, а, ч.
1. іст. Той, на кого покладено відповідальність за збереження державної печатки; хоронитель печатки.
2. Той, хто ставить клеймо на виробах, товарах.
Словник української мови (СУМ-11)ПЕЧА́ТНИК, а, ч.
1. іст. Той, на кого покладено відповідальність за збереження державної печатки; хоронитель печатки.
2. Той, хто ставить клеймо на виробах, товарах.
Словник української мови (СУМ-11)