Орфографічний словник української мови

пилорама

пилора́ма

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пилорама — -и, ж. Пристрій з електромотором для розпилювання колод на дошки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пилорама — ПИЛОРА́МА, и, ж. Пристрій з електромотором для розпилювання колод на дошки. Високо вищала пилорама, похропували рубанки й фуганки, тюкали сокири й молотки (Ю. Смолич); [Марія:] Освітили село, молотьбу електрифікували, пустили пилораму (О. Левада).  Словник української мови у 20 томах
  3. пилорама — ПИЛОРА́МА, и, ж. Пристрій з електромотором для розпилювання колод на дошки. Високо вищала пилорама, похропували рубанки й фуганки, тюкали сокири й молотки (Смолич, День.., 1950, 123); [Марія:] Освітили село, молотьбу електрифікували, пустили пилораму (Лев., Марія, 1953, 34).  Словник української мови в 11 томах