пилорама
ПИЛОРА́МА, и, ж.
Пристрій з електромотором для розпилювання колод на дошки.
Високо вищала пилорама, похропували рубанки й фуганки, тюкали сокири й молотки (Ю. Смолич);
[Марія:] Освітили село, молотьбу електрифікували, пустили пилораму (О. Левада).
Словник української мови (СУМ-20)