пилорама
ПИЛОРА́МА, и, ж. Пристрій з електромотором для розпилювання колод на дошки.
Високо вищала пилорама, похропували рубанки й фуганки, тюкали сокири й молотки (Смолич, День.., 1950, 123);
[Марія:] Освітили село, молотьбу електрифікували, пустили пилораму (Лев., Марія, 1953, 34).
Словник української мови (СУМ-11)