писака —
-и, ч. 1》 розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.). 2》 заст. Людина, що професійно займається писанням, складанням паперів, прохань і т. ін., писець. 3》 Плідний, але неталановитий або безпринципний письменник, журналіст; борзописець. || заст. Письменник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
писака —
ПИСА́КА, и, ч. 1. розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.). – Бра-а-тик Ма-а-ксим, – спочатку більш-менш бадьоро вичитує Хома, потім збивається, застрягає ..
Словник української мови у 20 томах
писака —
ПИСА́КА зневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬ ірон., БАЗГРА́Ч ірон., ПИСЬМА́К заст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл., ВІРШОРО́Б зневажл.
Словник синонімів української мови
писака —
ПИСА́КА, и, ч. 1. розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.). — Бра-а-тик Ма-а-ксим, — спочатку більш-менш бадьоро вичитує Хома, потім збивається, застрягає..
Словник української мови в 11 томах
писака —
Писака, -ки м. Писецъ. ум. писа́чка.
Словник української мови Грінченка