писака

Письмак, перодряп; З. писар, канцелярист, писець; (нездалий) письменник, журналіст; графоман.

Значення в інших словниках

1. писака — (зневажл., про бездарного письменника, журналіста) борзописець, (поет) віршомаз, (неграмотний) графоман.  Словник синонімів Полюги
2. писака — писа́ка іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. писака — див. письменник  Словник синонімів Вусика
4. писака — -и, ч. 1》 розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.). 2》 заст. Людина, що професійно займається писанням, складанням паперів, прохань і т. ін., писець. 3》 Плідний, але неталановитий або безпринципний письменник, журналіст; борзописець. || заст. Письменник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. писака — ПИСА́КА, и, ч. 1. розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.). – Бра-а-тик Ма-а-ксим, – спочатку більш-менш бадьоро вичитує Хома, потім збивається, застрягає ..  Словник української мови у 20 томах
6. писака — ПИСА́КА зневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬ ірон., БАЗГРА́Ч ірон., ПИСЬМА́К заст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл., ВІРШОРО́Б зневажл.  Словник синонімів української мови
7. писака — ПИСА́КА, и, ч. 1. розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.). — Бра-а-тик Ма-а-ксим, — спочатку більш-менш бадьоро вичитує Хома, потім збивається, застрягає..  Словник української мови в 11 томах
8. писака — Писака, -ки м. Писецъ. ум. писа́чка.  Словник української мови Грінченка