пискливо —
Присл. до пискливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пискливо —
ПИСКЛИ́ВО. Присл. до пискли́вий. Розставивши, як чорногуз, свої довгі ноги, він по-жіночому пискливо зареготав (П. Колесник); – А що, коли б оцей колодязь та перенести туди, на горб, – пискливо внесло пропозицію якесь замурзане хлоп'я (А.
Словник української мови у 20 томах
пискливо —
ПИСКЛИ́ВО. Присл. до пискли́вий. Розставивши, як чорногуз, свої довгі ноги, він по-жіночому пискливо зареготав (Кол., Терен.., 1959, 36); — А що, коли б оцей колодязь та перенести туди, на горб...
Словник української мови в 11 томах