пишно —
Присл. до пишний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пишно —
ПИ́ШНО. Присл. до пи́шний. В горах пишно буяла весна (Я. Качура); Пишно розрослися яблуні, і Олексій Михайлович з турботою помічав, як одна гілка глушила другу (О.
Словник української мови у 20 томах
пишно —
пи́шно якнайкраще, розкішно, надзвичайно (ср, ст)|| = бомбастично
Лексикон львівський: поважно і на жарт
пишно —
Хай буде не пишно, аби затишно. Хай буде і бідно, аби лише в спокою. Ще час пишно ходити, коби було в чім. Час не втік, щоб жити гойно, але перше треба постарати.
Приповідки або українсько-народня філософія
пишно —
РЯ́СНО (у великій кількості, багато), ПИ́ШНО, БУ́ЙНО, РОЗКІ́ШНО, ГУ́СТО. Посіяли вчасно, то і вродить рясно (прислів'я); Пишно сходять буряки; Де господар добре робить, там і поле буйно родить (прислів'я); Настала весна.
Словник синонімів української мови
пишно —
ПИ́ШНО. Присл. до пи́шний. В горах пишно буяла весна (Кач., Вибр., 1947, 164); Пишно розрослися яблуні, і Олексій Михайлович з турботою помічав, як одна гілка глушила другу (Донч.
Словник української мови в 11 томах
пишно —
Пишно нар. 1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362. 2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19.
Словник української мови Грінченка