Значення в інших словниках
-
пластика —
Ліплення, різьбярство, скульптура; (рухів) гармонійність, ґрація, узгодженість; (образів) виразність, рельєфність.
Словник синонімів Караванського
-
пластика —
(від грецьк. plastikos — пластичний, піддатливий) 1) мистецтво ліплення, скульптури 2) у танці — сукупність рухів тіла, відповідних характеру і манері танців 3) плавність, вишуканість рухів, гармонія, узгодженість рухів та жестів
Словник іншомовних соціокультурних термінів
-
пластика —
-и, ж. 1》 Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються з твердих або в'язких матеріалів; скульптура. 2》 збірн. Твори скульптури. 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пластика —
Пла́стика, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пластика —
ПЛА́СТИКА, и, ж. 1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються з твердих або в'язких матеріалів; скульптура. Для художників стародавньої Греції людина була невичерпним джерелом натхнення ..
Словник української мови у 20 томах
-
пластика —
пла́стика (від грец. πλαστική – скульптура) 1. Мистецтво ліплення, створення скульптурних зображень. 2. Естетична виразність, гармонійність рухів тіла і поз.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
пластика —
СКУЛЬПТУ́РА (вид образотворчого мистецтва), ПЛА́СТИКА.
Словник синонімів української мови
-
пластика —
ПЛА́СТИКА, и, ж. 1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну, тривимірну форму і виконуються з твердих або в’язких матеріалів; скульптура. Для художників стародавньої Греції людина була невичерпним джерелом натхнення..
Словник української мови в 11 томах
-
пластика —
(грец.) 1. Рельєфність, об'ємний вираз форми, художньо проробленої згідно змісту і структури споруди. 2. Вид мистецтва з об'ємною тривимірною формою творів, які начебто виліплені з відносно м'яких матеріалів (одна з ознак скульптури).
Архітектура і монументальне мистецтво