Орфографічний словник української мови

плиця

пли́ця

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. плиця — ПЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Лопать (колеса). 2. заст. Черпак, ківш, яким відливають воду з човна; дерев'яний черпак для зерна або борошна, залізний черпак для вугілля.  Словник української мови у 20 томах
  2. плиця — ЛО́ПАТЬ (плоска гребна частина весел, суднових коліс, повітряних гвинтів і т. ін.), ЛО́ПАТЕНЬ, ЛОПА́ТКА, ПЛИ́ЦЯ (гребного колеса). Невже він не побачить, як Дніпро падатиме на лопаті турбін, як пороги пірнуть під воду?.. (М.  Словник синонімів української мови