плиця

ПЛИ́ЦЯ, і, ж.

1. Лопать (колеса).

2. заст. Черпак, ківш, яким відливають воду з човна; дерев'яний черпак для зерна або борошна, залізний черпак для вугілля.

Значення в інших словниках

1. плиця — пли́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. плиця — ЛО́ПАТЬ (плоска гребна частина весел, суднових коліс, повітряних гвинтів і т. ін.), ЛО́ПАТЕНЬ, ЛОПА́ТКА, ПЛИ́ЦЯ (гребного колеса). Невже він не побачить, як Дніпро падатиме на лопаті турбін, як пороги пірнуть під воду?.. (М.  Словник синонімів української мови