Орфографічний словник української мови

плутанина

плутани́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. плутанина — (стежок) плетиво, (в голові) безладдя, каша, мішанина; (дія) плутання; плутня, плутанка, плутаниця.  Словник синонімів Караванського
  2. плутанина — -и, ж. 1》 Безладне, хаотичне сплетення, переплетення чого-небудь; плетиво. || Складне, заплутане розташування (вулиць, стежок і т. ін.). 2》 Брак будь-якого порядку, ясності; безладдя. 3》 Сплутані обривки стебел, листя і т. ін., що відділилися при машинному збиранні та обчісуванні льону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плутанина — ПЛУТАНИ́НА, и, ж. 1. Безладне, хаотичне сплетення, переплетення чого-небудь; плетиво. Крізь візерунчасту плутанину голого віття, у просвіти між хвойною випушкою раптом заясніли жовті і світло-сірі корпуси міських будинків (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. плутанина — БЕЗЛА́ДДЯ (брак організованості, системності, налагодженості в діях, відносинах, думках і т. ін.), БЕ́ЗЛАД, ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм.; НЕ́ЛАД (відсутність злагодженості в чому-небудь); ПЛУТАНИ́НА, СУМБУ́Р розм., МІШАНИ́НА розм.  Словник синонімів української мови
  5. плутанина — ПЛУТАНИ́НА, и, ж. 1. Безладне, хаотичне сплетення, переплетення чого-небудь; плетиво. Крізь візерунчасту плутанину голого віття, у просвіти між хвойною випушкою раптом заясніли жовті і світло-сірі корпуси міських будинків (Вол., Дні..  Словник української мови в 11 томах
  6. плутанина — Плутанина, -ни ж. = плутаниця.  Словник української мови Грінченка