плутаник —
-а, ч., розм. Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе та інших.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плутаник —
ПЛУ́ТАНИК, а, ч., розм. Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе й інших. Він тепер обізвав П'ятакова софістом, фразером, неймовірним плутаником з кашею в голові (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
плутаник —
ПЛУ́ТАНИК, а, ч., розм. Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе й інших. Він тепер обізвав П’ятакова софістом, фразером, неймовірним плутаником з кашею в голові, який вже давно відступився від марксизму (Смолич, Мир.., 1958, 317).
Словник української мови в 11 томах