пліть — Орфографічний словник української мови

пліть — I -і, ж. 1》 Витке стебло. 2》 рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. 3》 діал. Сплетена з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. II -і, ж. Збірн. до плітка II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
пліть — ПЛІТЬ¹, і, ж. 1. Витке стебло. 2. рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (П. Чубинський); Міцно юнак ударив Пліттю коня гнідого І полетів в погоню (Л. Первомайський). 3. діал. Словник української мови у 20 томах
пліть — ПЛІТЬ¹, і, ж. 1. Витке стебло. 2. рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (Чуб., V, 1874, 592); Міцно юнак ударив Пліттю коня гнідого І полетів в погоню (Перв., З глибини, 1956, 179). 3. діал. Словник української мови в 11 томах
пліть — Пліть, -ті ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2. Словник української мови Грінченка