пліч-о-пліч —
присл. 1》 Впритул, поруч. 2》 перен. Єдиним фронтом, об'єднавши свої сили, згуртовано.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пліч-о-пліч —
Пліч-о́-пліч, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пліч-о-пліч —
ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, присл. 1. Впритул, поруч. Матюха з Данюшею сіли пліч-о-пліч на генеральшиній канапі (А. Головко). 2. перен. Єдиним фронтом, об'єднавши свої сили, згуртовано. – Може, послухаємо тих, .. з ким нам пліч-о-пліч на ворога йти?! (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
пліч-о-пліч —
ПО́РУЧ (безпосередньо одне біля одного), ПО́РЯД, ПО́ПЛІЧ, ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, ОПЛІЧ, О́БІЧ, О́БІК розм., ПО́БІЧ розм., ПО́БІК розм., ПІД БО́КОМ розм., ПІД НО́СОМ розм., О́БРУЧ розм., ПОБІ́ЛЯ розм., ПІ́ДСПІЛЬ діал.
Словник синонімів української мови
пліч-о-пліч —
ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, присл. 1. Впритул, поруч. Матюха з Данюшею сіли пліч-о-пліч на генеральшиній канапі (Головко, II, 1957, 46). 2. перен. Єдиним фронтом, об’єднавши свої сили, згуртовано.
Словник української мови в 11 томах