пліч-о-пліч

ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, присл.

1. Впритул, поруч.

Матюха з Данюшею сіли пліч-о-пліч на генеральшиній канапі (А. Головко).

2. перен. Єдиним фронтом, об'єднавши свої сили, згуртовано.

– Може, послухаємо тих, .. з ким нам пліч-о-пліч на ворога йти?! (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. пліч-о-пліч — пліч-о́-пліч прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пліч-о-пліч — пр., впритул, щільно, поруч, рука в руку; (одностайно) плече-в-плече, солідарно.  Словник синонімів Караванського
3. пліч-о-пліч — присл. 1》 Впритул, поруч. 2》 перен. Єдиним фронтом, об'єднавши свої сили, згуртовано.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пліч-о-пліч — Пліч-о́-пліч, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пліч-о-пліч — ПО́РУЧ (безпосередньо одне біля одного), ПО́РЯД, ПО́ПЛІЧ, ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, ОПЛІЧ, О́БІЧ, О́БІК розм., ПО́БІЧ розм., ПО́БІК розм., ПІД БО́КОМ розм., ПІД НО́СОМ розм., О́БРУЧ розм., ПОБІ́ЛЯ розм., ПІ́ДСПІЛЬ діал.  Словник синонімів української мови
6. пліч-о-пліч — ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, присл. 1. Впритул, поруч. Матюха з Данюшею сіли пліч-о-пліч на генеральшиній канапі (Головко, II, 1957, 46). 2. перен. Єдиним фронтом, об’єднавши свої сили, згуртовано.  Словник української мови в 11 томах