плічка
ПЛІ́ЧКА, чок, мн.
Вішалка для одягу у вигляді вигнутої палки, виготовленої з різних матеріалів, із гачком посередині.
– Прошу, розпоряджайтеся далі.., – вклонився Сергій, забивши в стіну ще один гвіздок, куди Ніна вішала плаття на плічках, привезених з дому (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)